У селі Боднарка на Лемківщині відбувся VI З’їзд боднарчан (30.09 -01.10 ), в ньому взяло участь понад 150 осіб. Вони приїхали до рідного села з західніх земель Польщі, з околиць Лігниці, Любіна, Вроцлава - це друге, третє покоління переселенців. Перша така проща – з’їзд відбувся в 1995 році. Зїзди відбуваються що 6 літ, тоді коли свято припадає у суботу.
Боднарчане приїжджають до рідного села на Празник Покрови Пресвятої Богородиці, наша небесна Мати береже нас, виховує, нагадує, попереджат, плаче над нашима гріхами, веде нас до свого Сина.
Вже ранком 30 вересня боднарчане молились на Горі Явір в Висовой. Молитва, пісні плинули з глибини серця. Пізніше переїхали до рідной Боднарки, о годині 10 брали участ в Божественної Літургії. В понад столітній церкви, Пречиста Діва розпостерла над нашими головами свій омофор. На повалі є розмалювана процесія з початку ХХ століття. На розписї були тодішні мешканці Боднарки, прадіди тих яки приїхали. Літургію очолив Архиєпископ Перемисько - Варшавський кир Евген ( Попович) в супроводі 10 священників. Присутній був також парох Лігниці отець Мирослав Драпала.
Після Божественної Літургії ми перейшли на місцевий цминтар. Передставники мешканців Боднарки зодягнені в чуги несли хрест і хоругли. Під хрестом уфундованим в 2006р. через родину Сокачів з Канади відслужено панахиду за померлих. Пісьля недільної Служби Божої, яку одправил отець Григорій Пацан, також відслужено панахиду за померлих та парох посвятив одрестаурований хрест. Фундатором хреста в 1910 році бул Василь Прибила.
В часі трваня З’їзду був також час на інтеграцію. Останньою частиною дійства стали виступи і так ми дивились на виступи лемківського ансамблю пісні і танцю Лемківський Перстеник з Горлиць, ансамблю Древутня з Любліна та Ослав’ян з Мокрого. До гуляння грав ансамбль Демай з Громадки.