Шістдесять років тому, лігницька спільнота обрала собі престольний празник Успення Пресвятої Богородиці. Люди святкували празник без свого місця, без престола в рідному храмі, аж до 2007 року, щоб тепер вже десять років тішитись своїм храмом.
Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього. Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала. Послала своїх служниць, щоб оповістити, по щонайвищих зкутках у місті: Хто простодушний, нехай сюди заверне, безумному є вона сказала: «Ходіте, мій хліб їжте, і вино, що я приготувала пийте; киньте безумство – й житимете, ходіть дорогою розуму.»
Наш храмовий празник почали ми з Великої Вечірні з Литією.